так ніжно-дивовижно зливаються створіння
архангельські в майбутнє та сонячне сплетіння
крок за кроком, ніч спливає
в морок, ком у горлі
стане очеретним плином, мов
градуси погодні
лід і сльози, градуси й думки
я давно не відчуваю правої руки
я давно не відчуваю сонця вільний жар
я давно не відчуваю ким сьогодні став
так ніжно-паразитно нагадує про себе
біль у піднебінні, морок –
камінь з неба
вирок вироком, а дітям вже сто років
вже не чують кому в горлі ніжних кроків
крок за кроком, час пливе,
спливає
рік за роком, море спочинає
горе, що застигло в слові
словом покриває помилки в вимові
Лев Карпа
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
