наскільки б яскраво не сяяло сонце
наскільки би тихо було у тіні
я буду плисти по течії моря
яка заховає у ранній імлі
наскільки широкою є моя посмішка
наскільки би легко не було іти
тоне мене в тьмі природа-матінка
не здатна в повітря уже увійти
наскільки б далеко сиділи мої мрії
наскільки готово розправила б крила
весь вогник у мʼязах одразу же тліє
і покидає мене вся надумана сила
наскільки би довго чи мало я жила
наскільки б щасливо чи ні я це провела
ніхто з нас не вічний, ніщо не всесильне
за нас уже смерть і доля все вирішила.
valkyrie/akkosia
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
