А що памʼятатимуть люди про нас,
Якщо ми станемо раптом минулим?
Миттєвий відтінок байдужих гримас
І біль, замаскований сміхом нечулим?
Деякі просто згадають обгортку,
Намисто на шиї або гарне кільце.
Вони віддадуть перевагу доробку,
Як-от манірність та вродливе лице.
Чи знатиме хтось про незагоєні рани,
Про любов до мистецтва і танців у тьмі,
Про вірші й листи до таємних коханих,
Що спокій назавжди знайшли у столі?
Мало хто знатиме про визнання юрбою,
Нескінченні ідеї та заразливий сміх,
Про великий тріумф над самими собою
Та щирість дитячу від маленьких утіх.
Може, колись, крім облич незворушних,
Що так вміло приховують власні чуття,
Згадають іскру світів відчайдушних,
Що нею пронизане кожне життя.
Елла Уінд
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
