А як це воно…?

А як це воно…?
Лежати в холодній труні
Серед могил у полі
І сонце лиш бачить у сні
Не чути як гілля листям тріпочуть
А віки вітри мої ніжно лоскочуть
А знаєш,я тут у холодном окопі
Мрію у домі буть з сім’єю в турботі
З дружиною купить як дачу -хатину
Маленьку родила б мені дитину
Хлопця чи дівчинку то не важливо
Що дивилися ніжно а коли примхливо ….
І тут зрозумів що ледь дихаю ….
Тяжко так туго на душі мої
Очі на зорі підніму
Відчую як холод від пальців ніг і до рук поспішає
Я грудку землі у кулак зжимаю
За що я боровся я і не знаю
Матуся і тату лишились без сина
Дружина навіки стала вдова
Не прийду додому я знову,пробачте
Мене відібрала у Вас ця війна…
В душі похололо…
В очах вже темніє
А я все ще мрію вдихнути,глибоко
Залишився я…тут у холоднім окопі
Завмерло вже тіло ,завмерла душа…
А я уже знаю як це лежати
В холодній труні
Не бачити сонце не бачити неба
Моєму серці вже нічого не треба.
P.s Martynova

Antonina Martynova