Я згадую бабусине подвір’я,
Де був причал і затишок завжди,
Де зустрічав бузок й калина як дівчина,
Що розквітали кожної весни.
Де ранні груші падали в долоні
І щедро дарували аромат,
Чекали нетерпляче ,мов в полоні,
Малинове варення ми на смак.
Стояв колодязь ,частував водою,
Яка солодкою та чистою була,
Хатинка знов побілена й красою
нам вихвалялася неначе молода.
Де завжди було тихо і спокійно
І говорили мудрі нам слова.
Там осудити інших -було лихо,
То головною заповідь була.
Де з щирим серцем нам пісні співала
Бабуся , що любила нас завжди,
І долі нам щасливої бажала,
Молилася на захист від біди.
Як би ж то повернутись на хвилинку
Й дитинства зачерпнути черпачок.
Нехай хоч у ві сні мені насниться
Бабусине подвір’я і бузок.
09.07.2022.
Автор : Верховчанка
( Людмила Сун-Дун-Чан)
Людмила Сун-Дун-Чан
