Ніхто вже серце не зігріє ласкою,
Не поведе мене у світ добра,
Вже не засвітять зорі в небі ясно,
Не сподівайсь! Бабусі вже нема…
Іду, не розбираючи дороги,
Чужа усім, сама собі чужа.
І вже до болю стоптані пороги
До ясних зір. Бабусі вже нема…
Я не стоптала буйного барвінку,
Калину не зірвала край села,
Пошли ж ти, доле, радості хвилинку!
Не вернеться… Бабусі вже нема…
Вікторія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
