Чому це так приємно і нестерпно?
Любов страшна й прекрасна водночас.
Душа радіє, квітне мов веселка,
Й руйнується, молюся, щоб не згас
Той вогник, що живе в моєму серці,
Й наповнює життям багряну кров,
Згораючи, збираю попіл в жменьці,
Рождаюся із мертвого я знов,
І таким колом понад сто разів:
Вмираю й воскресаю повсякчасно.
Любов то зло, й на нього я присів —
На найдорожче у житті моїм багатство.
Антон Шаталов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
