Коли накриває злива,
Навколо вирує вода,
Мовчати немає сили.
Не віриш ти зовсім в дива….
Коли навкруги все темно,
А промінь ще вчора зник,
Не хочеш прожити даремно
І рветься крізь груди крик…
Коли опускається небо,
А сонце не гріє, палить.
Нічого тобі вже не треба,
Та серце чомусь щемить…
Ти зможеш набратися сили.
У тебе підтримка творця.
Донось свою думку щосили,
Бо байдужість руйнує серця…
Любов Інішева
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
