Гуляє рептилоїде весілля,
Сто тисяч заплатили за тортА…
А в другому кінці кроваве гілля,
Хлопчина віддає своє життя.
Салюти розриваються довкола…
Зірки естради своє горло рвуть…
На Сході захищають сини волю,
Їх матері навколішки встають.
Не дорікайте люди, не рахуйте гроші!
Бо, що накрали – того їм не жаль,
Гарцюють, як в кожусі воші!
Подивишся на це – печаль…
Бо підсвідомість рептилоїда відома:
Накрав, нажерся, виспався..обід…
Не відчуває у душі оскоми –
За безнадійність витрачених літ!
Живуть інстинктами, як всі тварини,
Хоча дали їм тіло, як в людей,
Пожнуть з "лихвою"за свої провини!
Не знайдуть вихід із глухих дверей!
ND🤍
Надія Холод