Шум міста затихає поступово,
І материнську пісню колискову
Ми чуєм в пам’яті своїй у цей момент.
І запускаєм спогади, де кожен елемент
Такий знайомий, рідний і простий,
Де Батько й Мати вели до мети.
Згадай, як прагнули вони
Тобі надати поштовх у світи!
Щоб ти навчався, жив в добробуті, міцнів
Для тебе не жаліли теплих слів.
Тебе любили вдень і уночі
Постійно поруч йшли в твоїм житті.
Та час пройшов, ми досягли мети,
Якої прагнули, і я, і ти,
Батьки ж залишились одні,
В батьківській хаті, в самоті…
Цінуй батьків, їх ласку і добро,
Яким би ти не був – тебе вони цінують все одно!
Люби їх з року в рік і пам’ятай щодня
Тобі вони присвячують життя.
Бо дуже швидко пролетять роки,
Й таку любов будеш потребувати ти.
Андрій Буркацький