В мене в житті було багато жахіть,
Багато проблем, забагато страхів.
Багато труднощів я пережила,
Багато травм проговорила
І часто дивуюсь сама собі.
Як я це пережила?
Як я змогла все це пройти?
Як я зуміла з розуму не зійти?
Я довго думала, я гадала
та нарешті відповідь мене осіяла,
В мене були чудові батьки!
Вони давали мені настанови,
Вони приймали, допомагали,
Вони давали усю любов.
Вони простьо мене сприймали
Не як їх додаток,
Не як проєкт,
А як цілісну особистість,
Як окрему людину.
Яка має свої бажання, та почуття.
Вони вміли слухати, чути і розуміти.
І це моя гордість!
І цим я пишаюсь!
За це я дякую і поклоняюсь!
Вікторія
Батьки
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська