У вічних книгах поезії, серцям живуть слова,
Про батьківську любов, дивну, ніжну, мудру,
Тут доля звідси в’яже свій віршований ряд,
Щоб в серцях кожної душі затулилась радість і гадка.
Материнське серце, як весняний дзвін,
Ллє ніжну любов, безмежну, як океан,
У її очах – вогник надії і тепло,
У долонях її – щастя та добро.
Батьківська рука, як стовбур дуба сильна,
Оберігає від бурі і життєвих хвиль.
Його слово – мудрість, в серці вічне світло,
Він завжди поруч, коли важко йти в нічної густо.
Значення батьків у житті кожної людини –
Це як свічка від темряви, як крила від хмарини.
Вони – опора, надія, у життєвій сцені актори,
Що ткуть мрії й сподівання в крилах щоденних заторів.
І хоч життя неминуче, мов ріка, плине,
Ми завжди пам’ятатимем вдячність і красу
Батьківської любові, що мов свічка горить,
І освітлює шлях нашого життя, дорогу дивну й чарівну.
