Батьківщина в горі

Як же прикро бачити тебе раненою,
Моя, люба Україно,
Ти вже не будеш тією,
Моя краса, Батьківщино!
Як же прикро бачити тебе у вогняних степах,
Укриті вогнем і пролитою кров’ю,!
Як же серце панує в тернах,
Своєю переможною метою.!
Як же прикро бачити твої страждання,
Смерть, неволю людей ,!
«За що тобі такі покарання»
Звернись, Боже, до людей.!
Моя ,люба Україно, не плач,
Сльозами гіркими,!
Я буду неначе той ткач,
Протру їх нитками терпкими.!
Я люблю тебе ,Україно,
Не покину тебе!
Ти моя Батьківщина,
Навіки для мене!
Лиш Ти не плач мій, краю рідний,
Від мук і страждань ворожих!
Лиш знай світ такий тут різний,
Лиш зло від ракет ворожих!
Мій непереможний народ Україна,
Ніхто не здолає його!
Бо це ж моя Батьківщина,
Без хлопців наших не буде того!

Назар Олександр