Який красивий рідний край
Він мальовничий, наче рай
Ліси, поля, луги і доли
Наш край надій, щасливой долі
Наш чернозем такий родючий
Садами білий і квітучий
Багатий ріками й ставами
І небом з хмарами над нами
І спекой теж, дощем з горозою
Не тільки в мріях ми з тобою
Нам іншого в житті не треба
Коли поглянемо край неба
Як родить золотом пшениця
А навкруги зелене листя
І трави квітнуть й майоріють
І закохати в себе вміють
Нікуди йти не забажаєш
Всього шляху не подолаєш
Коли його побачить схочеш
Та від краси його шепочеш
Дивуєшся що нам дісталось
Віками й працею надбалось
Весь час на нього зазіхали
Й на нашу волю посягали
Не дружні нам і темні сили
Хоча в свій дім їх не просили
На землю нашу їх не звали
Що сумно буде ще не знали
Наш рідний край, вся батьківщина
Ти вільний дух між нас зростила
Йти до кінця і не здаватись
Куди би не прийшлось податись
На землю рідну повернутись
До неї від душі звернутись
Ти наймеліша, в цьом причина
Ти наша ненька, Україна
Андрій Сердюк
Батьківщина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
