Я не відчуваю ніг, тому що
Давно веду цей вальс сама
Із вуст моїх, слова звучать бездушні
Я мучаю себе, я не жива
Коли не кажу я слова значущі
Для мене, для моїх думок
Я заховала їх далеко
Не можу я зробити перший крок
Назустріч долі, новим почуттям
Гублюся в серіалах, нарівні з забуттям
Обгородила я усі неправильні думки
Парканом, вони неначе у тюрмі
Мені здається там вони повстануть
І будуть сказані вони
не мною – Синезорою
А це не я – це інша жінка
Вона смілива і сумна
Бо нею сказані слова
Завдали болю, і вона
Довіку стоячи стіною
Тримати буде у руках
Останній погляд твій до того
Як ти пізнав все те, що думала вона…
11/11/23
Синезора