Життя -це рух вперед.
Немов би вічна подорож.
Люди, цим шляхом крокують постійно.
Як потяг везе до зупинки.
Постійно змінюються краєвиди,
А він постійний весь час.
Змінюються пасажири.
Розмови і галас людей чути,
Дітвора бавиться, молодь розмову веде.
Тут і на ринок, до дому а в далечінь,
Кожній людині свої думи.
Хтось в переді їх буде зустрічати.
Напевно вони не забуті світом.
Життя змінює ритм існування,
А серце б’ється постійно.
Дякуємо за ці чудові моменти,
Будемо на старості споминати.
Як ті колії і потяги на них,
Рухаються постійно по своїх напрямках.
Від Києва до Одеси постійна подорож.
Весна на дорозі і квіти зацвіли.
На деревах бруньки з’являються.
Шлях людини у вічне життя.
Напевно, це як у казці.
Можливо, все буде гаразд,
Повернуться всі додому.
Де теплий обіймами зустрінуть.
Борщом накормлять і обігріють.
Не має світі такого гарного народу,
Як українці.
Хлібом з сіллю зустрінуть.
Миром гостей привітають.
Гарна природа у нас,
Не треба її руйнувати.
Наша безпека в серцях.
Віра постійна жива.
Відбудуємо оселю разом,
Ми єдиний народ.
Пройдемо разом всі випробування.
І відновлення України буде.
Як відродиться фенікс із попелу.
Надія постійно кличе у вирій,
Сонце засяє над горизонтом.
Радісні усмішки і сльози будуть,
Це великий скарб буде.
Пам’ять збереже ці події,
А вірні зберігатимуть на всі віка.
Денис Третяк 08.06.2025
Денис
