Моря, поля — люди збирають жнива.
Оглядають вони все накрая, а сенсу — то нема.
Буденно проходять і виходять вони за нива,
У безмежних працях і кропітливих збираннях.
В безпросвітних очах шукають вони щастя.
У обіймах безкровних закарбовують історію вони.
Через шквал ганьби і погордих лиць терплять і скиглять —
Як невольні собаки, охороняють чуже, наче як своє.
Ось так доля у них не проста —
Гидке, несправедливе у них буття.
Денис
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
