Я бачив ці очі в ті ночі
Серед смутку диких боліт
Мене переслідує досі
Дика туга втрачених літ.
В них іскра життя палає
Часом проклята поміж віків
А серце знову чекає
Щоб голос той шепотів.
Вона виринає з пучини
Первозданна і дика краса
Не розгледівши павутини
Знову вабить дівоча краса
-"Не мовчи, а співай,мій милий
Тої пісні якої співав
Голубе мій сизокрилий
Як колись ти мені вигравав.
Від заходу аж до світанку
Палко гріло тепло твоїх рук
А життя вилите в склянку
Доторкалось гарячих губ.
Ніжно випила змучену душу
Тільки сива твоя голова
Обійняти тебе я мушу
Щоб зімкнулися болота".
І знову палають ті очі
В бездонному морі боліт
Пілігрима ваблять крізь ночі
Обіцяючи птаха політ!
Росомаха
Без назви. Присвячується Г.Гейне
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
