Як лоскоче вересень жовтень,
Ніби я торкаюсь тебе,
Так красиво падає листя,
Ми з тобою пливемо дощем.
Мій красивий багряний листочок,
Ми з тобою торкнулись долонь,
Таких теплих, приємно гарячих,
Мов то був мій останній сон.
Крок за кроком біжу по калюжам,
І стрибаю, немов по хмарках,
Я так вірно падаю в груди,
Саме ті, що тримають любов…
Ту, що ти зберігаєш для мене,
І нікого, окрім нас обох,
Бо я знаю, що ти – все для мене,
Відповідно і я, – все для тебе.
Твоя посмішка сяє, мов сонце,
І ти весь – аромат весняний,
Ми з тобою, авжеж як сезони,
Вже наповнили землю любов’ю.
Вже та осінь – спогад приємний,
І ти в ній мій улюблений грім.
Ти такий малесенький дощик,
Який я полюбив, наче свій.
Коржик
[Без назви]
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська