Маленька дівчинка сміється у парку
Принесла з листя букет на лавку
Маленька дівчинка всміхається татку
Маленька дівчинка ходить по парку
В вухах наушники , руки сховані в парку
Вона усміхається тільки знайомим , на долю секунди підняті очі
Маленька дівчинка дуже рідко буває у парку
В неї робота, навчання до ранку
Десь пам’ятає , ходила стежками, сміялась та мріяла – обізналась.
Не має тут татка , немає вже лавки
І листя прибрали чомусь на світанку.
da_ry_ya
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
