Без Тебе, Україно, немає й мене

"Хто я - для Тебе, рідна Україно?" -
Дитина, малесенька кровиночка Твоя.
Люблю розмовляти мелодійно, солов'їно
І з гідністю носити українське ім'я.

"Хто я - для Тебе, мій отчий краю?" -
Галичанка, вірна й надійна донька.
Я милішого в світі не знаю.
Болить за Тебе моя голівонька.

"Хто я - для Тебе, мила Батьківщино?" -
Справжня, непідкупна українська душа.
Плачу й радію з Тобою невпинно.
Без Тебе - не варта я ні гроша.

"Хто я - для Тебе, сивий Дніпре?" -
Кияночка, що голубить Тебе.
Це почуття - відверте, щедре.
Без Твоєї краси не існує мене.

"Хто я - для Тебе, пшеничне поле?" -
Людина, що цінує Твоє зерно.
Шкодую колоссячко кволе.
Молюсь, щоб врожаїлось Ти на добро.

"Хто я - для Вас, чарівні гори?" -
Мандрівниця, захоплена Вами.
Люблю я гірські простори.
Пишаюсь і схилами, і хребтами.

"Хто я - для Вас, барвисті луги?" -
Жінка, закохана в трави і квіти.
Дивитись на Вас мені - до снаги.
Так можуть зачаровувати лише діти.

"Хто я - для Вас, прекрасні ліси?" -
Та, яка бродить лісовими стежками.
Ніде в світі немає такої краси.
Її не передати ніякими словами.

"Хто я - для Тебе, рідна Україно?" -
Україночка, що возвеличує Тебе.
Люблю всім серцем своїм дитинно.
Без Тебе, рідна, немає й мене.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко