Я з дитинства закохана в мальви –
Берегині вкраїнських осель.
Вони ніжні такі і цнотливі,
Ще й оспівані в сотнях пісень.
Королеви літнього саду,
Як метелики в них пелюстки.
Білі, рожеві, багряні –
Чарували їхні квітки.
А сьогодні їх рідко побачиш –
Ми зреклися своїх берегинь.
Насадили лілей і петуній…
І троянду – богиню з богинь.
Тільки ж хто берегтиме оселю,
Щоби щастя селилося в ній?
Насадіть же ви мальв біля тину,
Щоб веселкою він пломенів!
М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
