Звук барабанів не вщуха всю ніч
Б’ються на мечах свої й чужі.
То вже не лише козацька Січ
Кров’ю налились серця мужів.
Знищено міста і гинуть люди
Додають літопису вагу.
Відбудуються міста і села всюди
А людину як зродити і яку?
Що передамо потомкам нашим
І як в очі глянути комусь?
Що ми доброго про себе скажем
Чи зневіремось в надії ми чомусь.
Стихли раптом звуки барабанів
В полі бою дихає земля.
Не носити нам чужих кайданів
Бо у кожного із нас є доля лиш своя.
Рута(Олена Рибенко)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
