Блакить мого життя…
У світі я одна.
Похмурого життя блакить моя.
У небі корабель я бачу,
зітканий із мрій моїх,
далеких й недосяжних.
Блакить мого життя…
Там холодно й тривожно,
Живуть там ті лелеки,
З поламаними крильми,
Сумують, бо не можуть,
Злетіти в небеса,
І високо піднятися за вітром.
Блакить життя…
Дарма, що не можуть,
Лелеки піднятися за вітром,
Кружляти в небосхилі,
Святкуючи Любов Життя.
Блакить моя!
Вже в’їлася у серце так давно,
Кружляють ті лелеки все одно,
Небесний корабель полагодив їм крила.
Любов життя — це й є Блакить моя…
13.08.2024
Аліса
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
