Шелестить несильний вітер, підіймається трава.На небесах сидить богиня, світом милується вона.Подивиться на синє море, що аж очі заблищать.А там козак сидить на полі, та на бандурі пісні гра.Так заграв, що та богиня спустилася до нас с небес!Вона й каже козаку: Заграй мені ще тих пісень!Козак на неї подивився, та тихесенько сказав.Дівчина! Так ти ж богиня!Ти свята, красива, мила!Дівчина так посміхнулась, та й прикрилася платком!А козак то й почав грати, танцювати та співати.І від тоді та богиня спускається до козака.Слухає як козак грає, бо закохалася вона.
Софія Корнійчук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
