Осінній, туманний вечір,
Так дощ непомітно мрячить…
Рукою торкнешся за плечі
І серце моє защемить…
Листопад закружить листками,
У вічному вальсі весни,
Бо ми поєднались життями,
Мчимо через мряку, як в сні…
Ліхтарики сяють довкола,
У відблисках краплі блищать…
Хтось голосно в вікнах говорить,
Багато додому спішать…
Та, не помічаємо місто,
Бо світяться наші серця,
Таке неймовірне дійство,
Неначе розквітла весна!
Божественний вечір осінній.
Спадає осіння листва…
Твій погляд – пронизливо-сильний,
Затріпотіла душа…
ND💞
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
