Боже мій, як хочеться когось небесного.
Як небо блакитного, як небо чесного
Великого як небо, без жодної цяточки,
Що тихо вмер, сягнувши тридцяточки.
І як огидна ця вся слизота,
Що вибралась із глухого болота
Рої мамонщиків і ритуалів,
Рил свинячих з вовчими в парі,
Гей парадників, блудниць і ботів,
Шизофреніків і чорноротів,
Театралів і лібералів,
Наполеонів, неандерталів.
Зично кричать – нічого не чути.
Тільки потік змієвої отрути.
Боже мій, як хочеться когось небесного.
Як небо блакитного, як небо чесного
Великого як небо, без жодної цяточки,
Що тихо воскрес, сягнувши тридцяточки.
Ганна Гедзь
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
