Дізнаватись нове про минуле,
То втрачати опору з під ніг…
І так боляче, що мікстури
Світ не має від помилок чужих.
Але добре, що можна опору
Собі знову таки повернуть,
Знов змінити свою точку зору,
Знову видохнуть і вдохнуть.
Знов собі повертати одвічне
І повірити , що не один.
Промовляючи про себе зично,
Пам’ятаю, що я – божий син.
Марія Успенська
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
