Болить, болить, болітиме ще довго,
Від рік кривавих вже втомлена земля.
І моя рідна ненька Україна
Знову ховає рідне дитя.
У мовчанні зашиті благання,
У очах лише видно вогонь,
Поміж ран, що на тілі з’явились, проростає сонях знов,
Він дарує надію на мир, але тіло більше не може —
І ридає кривавим дощем з неба зранене дитя Боже.
На обличчі у нас руїни,
А в серці холоне кров…
Та ми не здаємось, хоч знову буря вразить залізним крилом,
Ми станемо вільні й єдині — і заквітне Вкраїна знов.
Хоч мертвих не верне ні час, ні молитва,
Та ми ще живі — і здійсним їхню мрію:
Про вільне життя, про світ без страху,
Де діти сміються, а не живуть у страху.
13.04.2025
Stop the war in Ukraine. Today, Russia continues to disrupt the lives of innocent people. We demand peace and a future where everyone can live freely and safely.
Anna Babii
