Сьогодні з під завалів діставали маму,
Нащастя не мою, на превеликий жаль- чиюсь.
Три роки дістають батьків синів руками,
Та синовей хоронять руки тих матусь.
Сьогодні знов накрили рідне місто КАБи
Чому я знаю як реагувать?
Сьогодні знов промовлять: "вони більш не з нами"
Чому ми знаєм те, що краще б і не знать?
Колись з тобой ми були дітлахами,
Нам бабусі тоді мовчали про роки війни.
Вони молились щоб цього ж не було з нами.
Тоді чому страждають знову дітлахи?
Сьогодні ще раз буде в місті мало світла,
І хтось не зможе своїй мамі подзвонить.
І щастя тим, чия ім про життя сповітла,
За інших серце кожен день болить.
Марія Успенська
Болить
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська