Болить ….
Мою душу на клаптики рвав.
Обливши горючим та сірник запалив,
Ти мене останній раз обійняв.
Мене отрутою роками напоював,
Мені на вухо щоденно брехав.
Коли серед мороку себе опановував,
Мене у прірву свідомо штовхав.
До поки летіла, наче життя промайнула.
За хвилину у долі секунд.
Земля в обіймах мене зустріла,
Загоївши рани минулих пригод.
Вже не в силі чути твою репліку жадану
Вона затонула на глибині
Твої вчинки показали твою сутність, зламану.
Нехай і залишаться десь там в далині.
18.10.2024 21:19
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
