Не нийте, не жалійтеся ні кому!
Ті хто прокидаєть в достатку.
Ви прав не маєте на це ніяких!
Гуляєте? Радієте розврату?
Впиваєтесь свободою спокою.
Хіба ж не чуїте ви крик?! Страждання люті?!
Хіба не знаєте про біль навколо вас?
Про те , що хтось уже все втратив,
Комусь нема де жить , кому нема для кого.
Чи вам на це плювати?
Допоки вас самих чортяка схопить.
Не нийте, все у вас прекрасно.
Єднайтесь ми ж всі тут за одно!
Не можете? Тоді страждайте знами!
Моліться Богу ! Просіть , як просите для себе!
Бо з нас ніхто вже не забуде, хто знами був , а хто лиш збагатився,
сміявся та гордився.
З призрінням на нуждаючих дивився.
І кожен раз коли жалієтесь до Бога,
Ви краще попросіть за тих , хто захищає,
За тих кого вже не побачиш,
Кого для вас, заради вас не стало.
Того за ким ридають діти,
Жінки благають, плачуть до бестями,
Батьки чиїсь, сини, брати та сестри
Вже їх не буде, їх вже не повернеш ніколи…
І ті хто сплять, їдять і п’ють чистеньку воду,
Ви вже здорові! Ви вже багаті!
Не нийте не жалійтеся ні кому.
Бо цим позорите ви всіх хто цих потіх не має.
А як нестерпно вам, ви богу помоліться
Ми всі страждаєм .
Та ми повинні все це пережить,
усе разом, народом нашим сильним, заради волі, заради слави України!
Заради рідних нам людей!
Терпіть радійте цим стражданням, щоб
ми ніколи не забули, кому страждання ці ми маєм повернуть…
Карнаух Петро Петрович
