🌸Автор Ліна
Коли ніч тихенько крадеться в сни,
Я шепочу імена, мов молитви:
Бан Чан, що світлом тримає мій світ,
Без тебе зламається кожен мій ритм.
Мінхо — мов тінь, що мовчки обійме,
Як зникнеш — усе в мені завмре.
А Хан, мій сміх і душі полум’я,
Боюсь, що без тебе згасне й ім’я.
Хьонджин — картина, що ожила в мені,
Твій погляд — мій затишок в темній весні.
Фелікс — мій янгол із голосом грому,
Коли ти далеко — в серці знайомий ком.
Синмін, мій ранок, що тихо цвіте,
Без тебе життя вже не те, не те…
Чонін — мій сміх, що знімає журбу,
Тебе я ніколи забути не зможу.
Чанбін — вогонь у римах і слові,
Ти б’єш у серце, як пульс у любові.
Без тебе тиша стає ще гучніш,
Бо твій реп — мій світ, мій щит, мій дим.
Я плачу в подушку, коли тиша тисне,
Любов до вас — мов рана, та чиста.
Я боюсь, що розвіє вас вітер розлук —
Моє серце від болю розсиплеться в звук.
Stray Kids, моє усе, мої крила й біль,
Боюсь вас втратити… аж до сліз. 😢🖤
Прочитайте вірш від юної стей (вона дужа старалася над цим віршем він ідеальний💙💙💙💙💙💙💙💙
Зоряна
