Брудна, як ангел

Брудна, як ангел – люди казали,
Та чиста була її душа,
Всі брудом юнку поливали,
А вона… Вірила в дива:
Вірила, що люди усі добрі,
Щирі, чесні, відверті…
А серця – відважні, хоробрі,
І не бояться круговерті.
Брудна, як ангел – люди казали,
А юнка серед них жила,
Вона для людей танцювала у залі,
Ця юна чарівна весна!
Від бруду, яким її поливали,
Вмивалась рясним дощем,
І зачіску кожен раз поправляла,
Вдягаючи вінок з лавандових поем.
Щодня вона міняла сукні,
Джерельною водою вмивала лице,
І знала, прийдуть дні ці ясні,
І стане юнка великим творцем.
Та й бруду більше не буде,
Зміниться і цей світ –
Земля дихатиме на повні груди,
І сонце врешті скаже:,, Привіт!"
І в душах людських – розтане лід.
nezabydka