У мене таке відчуття-
загубилось моє життя.
І немає натхнення і сил,
щоб боротись, кричати щосил.
Я б лежала, дивилась на те,
що бездонне таке і живе,
копошиться, літає, повзе…
ну а може від лиха завмре.
Так і я нерухомо лежу,
дітям шепотом щось говорю,
І піднятись чи взмозі я?
Так, триває сумне буття.
Ганна Попова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська