Був час такий

Був час такий, що я блукав , шляху до спокою, до щастя, де і як знайти не знав.
Не зупинився, все шукав, довго йшов тяжким шляхом ,та де зійти на ясний шлях, того не відав і не знав.
Жив рук не покладав, постійно труднощі долав.
Спасала праця, давала поштовх, стомившись переосмислення робив та працював.
Було так тяжко, разів багато я так падав і гуль життєвих набивав.
Але вставав та бруд змивав, а потім далі крокував.
Одного разу в ясний день покинув шлях тяжкий я свій.
Я десь звернув , сам не змітив де, та став на шлях новий, він щастя, спокою й надій.
На ньому здобутки й перспективи та втілення завітних мрій.
Пройшов тяжке випробування, такий вже виклик був життєвий мій.
Тепер я маю щастя, спокій та втілення завітних мрій.
21.01.2025
В.Є. Панченко