Так швидко лине час у простір світу,
Стираючи надії і дива.
Не вгонешся за ним, бодай з привітом,
Тому радій, що ще жива.
З маленьких митей, мов сукає доля,
Мереживо безповортних днів.
На все в житті твоя і Божа воля,
Але не зміниш швидкості років.
Буває так, що вибір жити-вмерти
Геть вислизає з рук,
Бо іноді у грі жорстокій смерті
Не твій важливий серця стук
Але живемо, боїмось, живемо
І линемо у Всесвіт з кожним днем,
Свої турботи й радощі беремо
І час свій поважаєм й бережем.
Бо як не є – а сонце завтра зійде
І нам відгомін бою не страшний.
Час промине гіркий, мир і добробут прийде,
Гімн України пролунає голосний!
Алекса Павак
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
