Сидиш на вітрові і безліч думок тебе осягає, і як воно піде далі ти й гадки не маєш, а вони судять обкладинку, але нічого про неї не знають. Пляшка пива чи келих вина немає різниці, елегантним чи хуліганом не покажуть тебе ці дрібниці, люди звикли бачити і говорити відразу, не пізнавши з середини, аж потім думати про сказані фрази. Світ великий, а часу мало завжди, хтось спішить за кимось, а хтось і не знає куди йому йти, хтось шукає ідеал і його копіює, та настільки люди сліпі, що не розуміють чого ж насправді у житті бракує. Штучна зовнішність, штучні друзі, понти на колесах на дорозі, не заслужені статки на недовірі, кому, кому в житті тепер вірить? Теплий будинок і заробіток чесний, відданий друг вчинок якого, буде завжди доречний, поспіх у справах, де ти потрібен завжди, де чесно скажуть: я вірю у тебе…іди! Ось, що робить людей людьми!
Ненсі
Будьте людьми!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська