О, бурнатноока Панна,
Ваша усмішка, мов справжня Божа мана,
А сміх Ваш — наймиліша людська принада,
Що ощасливлює, наче чарівна серенада.
Жагучий той дотик тендітних долонь
Охоплює душу невгамовним полоном.
Спалахують іскри барвисті, мов фарби,
Відлунюючись у серці, наче найдорожчі скàрби.
Хвилюють солодкі ці ласки та втіхи,
Чий аромат терпкий, п’янкий, солодкий
Розпалює вогонь у почуттях на одвік.
Я хочу серце Ваше пригорнуть як слід,
Щоб воно у грудях запалило ясний світ.
Пані Горілиць
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
