Ми йшли у бій, де кулі — як дощі,
За волю, що палає у душі.
За небо чисте, за дитячий сміх,
За дім, що не покриє чорний гріх.
Нам не жалість — у серцях вогонь,
Ми виборюєм свій рідний край,
Хоч смерть стоїть на кожному розі —
Ми знаєм: вартує цей бой.
Бо що таке життя без правди й волі?
Лиш тінь, що гасне у чужій неволі.
Ми в землю ляжем — виросте трава,
І з нею — пам’ять вічна, мов слова.
Ми не шкодуєм — хай весь світ почує,
Як серце за Вкраїну нашу б’ється.
Бо навіть в смерті істина живе,
І Україна — в кожному з нас є.
Микита Литвиненко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська