білий птах

я лечу над світом, немов, білий птах.
він більше не схований в твоїх руках.
там через міста, хтось його несе,
а пам’ятаєш, ми теж спішили, коли писали есе.

у твоїх руках тепер ножі, але чи потрібно це мені?
на руках кров, точно, ми ж більше не удвох.
не переймайся, не буде зла, лише помста, але не у словах.

ти мене не знаєш, але засип компліментами не зупиняєш.
білі крила, білий птах,
я зрозумів, для чого ті ножі у руках.
ден