Ранок почався не з кави
І навіть не з теплої ковдри –
Ранок почався з підвалу,
Де стіни такі холодні.
Осінь скидає листя –
Багряні, червоні і жовті.
А в Києві, у центрі міста,
У Вови вже сиві скроні.
Ми осінь таку не чекали:
Ракети, повсюду прильоти
І звуки страшні – ми не знали –
То всюди летять вертольоти.
І тиша, усі ми в підвалах…
Хвилина, година, мовчання…
Ракета і сильний спалах,
У думках – лише сподівання.
Анна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
