так багато є сказати,
та тобі я промовчу..
вміють люди обіцяти,
у коханні політати
безтурботно,
гріховодно,
та не цього себе вчу.
.
більш як друзі, менш як пара –
щось між нами точно є.
ці стосунки, наче мара,
десь далеко, наче хмара
легкоплинно,
та невпинно
і в думках моє – твоє.
.
і без дотиків до тіла –
хтось повірив би чи ні..
не питав чи я хотіла,
іскра тліла і горіла
так мінливо
і тремтливо
не спалила нас в собі.
.
і піти так легко знову
попри двері на замки,
що зробила я власноруч,
та ціную, що ти поруч
дружелюбно,
любодружньо,
але там, де я –
є ти.
.
.
.
©️ #присвячуюнайкращомудругу
(Кельце, 14.02.25)
Olivia Home
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська