Ти,с’ка,поцілив у серце,
Тремтить хай душа
твоя дряна.
За Кременчуг,що
створив просто пекло,
Людей розірвавши
навпіл снарядом.
Ти гнида бездушна,
ти нелюдь,
Ти просто рукою
натиснув курок.
Від цього геть знищено
безліч,
Невинних людей-
Життя обірвавши не в
срок.
Що було в твоїй голові
перед цим,
Невже просто роботом
там ти існуєш?
Де людяність,тварі,
перед усім,
Життя забираєш
цинізмом і труєш.
Щоб вам завжди було
гидко до смерті,
Ізжога нехай вас
усіх нападе.
А людям загиблим
слава безсмертна,
Хай сняться вам і до
інфаркту веде.
Так,щоб в конвульсіях
мучився довго,
Щоб попекло хоч з
півроку тебе.
Щоб місця собі не
знаходив просто,
А смерть із косою
тебе здожене.
Тетяна Лазарєва
Біль Кременчуга
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська