Він приходив лише у ночі,
І дивився їй прямо в очі.
Своїми чорними крильми,
Огортав усю її волю.
І болем нестерпним кричала душа,
Безжалісно рвало груди.
Біль – це найкраще, що знала вона
У темних провулках вулиць.
Це диявол її спокушав,
Він хотів лише крові і муки.
Нікому іще не давалось зірвати,
Яблука з дерева груші.
І ті муки поєднались з вічним ,
І жах, що до краю дійшов.
А вона полюбила вічність,
А їй біль здавався теплом!
Васильєв Юрій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
