біль — єдине, що я відчуваю,
тримаючи мертву сестру на руках.
ця мить — як смертна кара, вбиває мене не тільки в снах.
жахи сняться мені щоночі —
де вона висить в гаражі.
її бездиханне тіло крутиться на межі…
на межі життя і смерті я перебуваю зараз,
крутячи пластинку, де її знімаю зі шнурка.
її тендітна шия — вся в синцях.
тримаючи її за руку,
просячи хоч щось сказать
а вона мовчить…
і це причина, щоб себе вбить.
не доглядів молодшу сестру,
не помічав її нічного плачу,
і синці під очима,
і безсилу дитину,
яка благала про допомогу —
але віддала душу Богу.
добила записка, в якій вона
каже її простить
каже, що любить.
і буде любить…
буде любить не тут, а на небі,
на небі коли за нею припливе білий лебідь —
забере в краще пуття, де немає ні проблем ні справжнього життя
а тепер, коли тебе нема,
моє серце рветься, мов струна.
цей біль — знайомий, наче тінь.
прощай.
і дякую… за те, що жила в мені.
stssaayy
