холод, морози,
виплакані всі мої сльози.
дороги ведуть в невідомі краї.
довгі, широкі, та такі вже чужі.
«швидше, вперед, ти досяг же свого»,
але думки й досі просіваєш через жорстке решетО.
маєш палку ти віру в майбутнє,
проте усілякі сподівання на щастя відсутні.
кажеш це скрізь: збудуєш-зруйнуєш,
але таким чином тільки час свій марнуєш.
і все так вбили тебе холод й морози,
і не знаєш ти найближчі життєві прогнози.
ankxhfgd
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
