Біль

Вмер я
І душа моя вмирає
Була вона, й немає
Серце мліє, тіло прогинає
Гине дух, і гине гордість
І щирість, цвітуча квітнем ще колись
Святий, я гину, я гину мов у пеклі
Долоні простягаю вниз, додолу падає душа моя
Й я, навіки у гріхах закутий
Серед неворіть закритий
Як в книзі, всі листки спалив
Господе, освяти ти душу мою
Охрести, благослови й пам’ятай
Я віддам тобі усе, з чого ти мене й склав
Я гину, господе, я гину
Я млію, господе почуй
Забери мене до себе
Я прагну до небес
Бо тертий вже я, у відчаї ганбивсь
Доброчесність впала, що у полі під горою сапав
Серце покидає кров
Святий, візьми за руку, не покинь в далі..
Ясир