Вдома там на воді, на її гладині, білі лебеді на Ірпіні.
Я не вдома тепер, всі хто поруч той брат, України тепер я солдат.
Чекають вдома в сім’ю, обмини небезпека мене, в цьому тяжкому бою.
Обійняти дружину хочу, доньку, племінників, сестру,
Та побачити стареньку, рідну Матінку свою,
Але йде в атаку ворог в однострої стою.
Солдат війни, чорноробочий, приймаю участь я в бою.
Війна скінчиться неодмінно, на Землю рідну прийде Мир,
Та згине ворог неодмінно, його затягне в себе війни вир.
І я прийду тоді додому і рідних своїх обійму,
Побуду з ними, піду прогуляюсь, до річки Ірпеня прийду.
Побачу милую картину, там на воді, на гладині, такі поважні і красиві,
Лебеді білі на Ірпіні.
18.12.2024
В.Є. Панченко
Білі лебеді на Ірпіні
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська