Ваги
Одного разу, в сонячній Одесі,
В аптеку, де господар Хаїмзон,
Зайшла шикарних обрисів «принцеса»,
Й придбала, «для щоб зважитись», жетон.
Проплила, мов шаланда, повз прилавок,
Своїм розкішним тілом стала на ваги,
Підняла брови, шубу свою зняла,
Купила ще жетон, позиркав навкруги.
Не задоволена і в цей раз результатом,
Жетон черговий у аптекаря бере,
Знімає светра, туфлі і завзято,
Знов на ваги знервовано стає.
Та морщиться чоло її дедалі,
Аж тут, зі жменею жетонів Хаїмзон:
– Мадам, шепоче, – думаю, що далі,
Таки за мій рахунок буде вам резон…
Костянтин Вишневський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська